1. Чому ти хотів бути комендантом?
- Це наш останній рік в пташатах. Нам, мені і дружині Лесі, подобається організовувати різні події. Минулого року другі родини з Ст. Катеринз і Гамільтону почали говорити що робити після пластового року. Де їхати на табір. Нам подобалося як Мирон Ґеник та Григорій Ткачук провадили в минулих роках табори пташат. Ми подумали що це напевно буде наша черга цього року.
2. Що тобі найбільше подобається?
- Не треба бути дижурним в кухні! Гарно бачити як мій син дивиться на мене як я кличу збірки. Я не є тільки його тато а для всіх інших "добрим прикладом".
3. Чи щось є важко?
- Не всі приходять на збірки. Треба чекати. Все багато руху і діти багато плачуть. Але це є табір пташат!!
4. Чому ви приїжджаєте на НС?
- Леся була один рік новачкою і нам тут дуже гарно та приємно. Люди які тут таборують є дуже приємні. Мої приятелі з якими я таборував також приїжджають на цю оселю. Нам подобається що це є мала і гарна оселя і що люди приїжджають з всіляких частин Америки і Канади.
5. Ви відновили станицю Ст. Катеринз цього року. Як це вам вдалося?
- Дуже добре. Всі діти гарно забавлялися. Ми писали писанки і поїхали на лещета. Діти здали всі точки.
6. Як йде табір?
- Дуже добре. Всі гарно забавляються.
7. Чи ви хочете ще щось додати?
- Дякуємо всім родичам за співпрацю. Ми можемо зорганізувати програму, але щоб все добре пішло всі батьки мусять увійти у світ дитини задля своїх дітей. Ми всі були в джунґлях для своїх дітей. Всі мусіли вживати свою уяву.
Левко, Леся, і Левчик Винницькі