Інтерв'ю дня ч. 13 - "ново-спечені братчики" Данило і Северин

Ви є виховниками перший раз на таборі. Чи вам подобається ця робота?

      Данило: Мені подобається. Це важко, безперечно, але мені подобається що я можу зробити якійсь внесок у їхньому житті, їх щось навчити.  Я маю нагоду бути впливом в їхньому житті.  Вони є цікавими дітьми.  Я буду мати багато гарних спогадів з цього табору.      

     Северин: Мені подобається.  Є бешкетники на таборі, але це є смішне. Вони шукають Розбанню, бояться зубної феї. Вони комічні. Мені смішно з ними говорити.

     Д: Вони нас багато навчають, наприклад терпіння і зрозуміння до других дітей, як дивитися на світ з їхньої точки зору. Вони мають дуже цікаві думки.

     С: Мені найсмішніше чути як вони говорять про політику так як їхні батьки.  Дуже смішно почути як 7 літні говорять про кандидатів на президента.

Чи вам щось є важко?

    Д: Їх організувати, збірки, стояти на струнко, взагалі дістати їхню увагу. Деякі діти слухають перший раз, а до деяких треба говорити 10 разів. Є деякі що не хочуть нічого робити.  З дисципліною є тяжко бо ми тут тільки 3 тижні.

    С: Часом тяжко пам'ятати хто є ми а хто є новаки. Вони говорять до нас як до друзів...а ми є виховники.

    Д: Так, вони думають, що вони вже дуже дорослі а тоді плачуть...тоді вони ще діти.

    С: Перші дні були дуже тяжкі. Вони дуже мало спали, вони дуже нас потребували.

    Д: Є діти що плачуть, плачуть...а тоді тільки перестають. Тяжко зрозуміти.

Це є ваш перший раз на Новому Соколі. Які у вас вражіння?

    С: Я ніколи не таборував на Новому Соколі і не знав багато про цю оселю.  Мені здавалося що люди котрі тут таборували завжди дуже близько дружили і не шукали нових друзів. Але цього року я був тут на вишколі і я побачив що це не всі з оселі такі. Мені тут дуже гарно.  Ліс тут дуже гарний, бараки гарні, думаю що є найбільший басейн. Люди приємні.  Здається що ніхто про нікого так не говорить як на других оселях. Тут менше дітей. Це добре. Всі знаються.  Як я був новаком на інакшій оселі я всіх не знав. 

Д: Тут логічно розташовані будинки. З малими дітьми не треба далеко йти по крутій дорозі.  Так само ліс гарний.  Цікаво з дітьми походити по яру. Ми є коло школи де можна з дітьми піти погратися. Тут є інша атмосфера.

Чи бути виховником є легше чи тяжче чим ви собі уявляли?

     С: Тяжче на багато.  Коли я був у новацтві і в юнацтві, я все думав що виховники тільки на нас дивляться.  На вишколі я думав...це не так тяжко, тільки писати.  Тут побачив....Оооо...це треба їх завжди пильнувати, чи вони правильно вбралися, чи випили досить води. Я як тато всіх дітей. Ніколи не знав що можу хотіти так спати! Чи що діти так плачуть.

     Д: Я не був в новацтві..то я справді не знав. Тепер я думав що буде важко.  

Чи ви думаєте що знов на другий рік хочете бути виховниками?

    С & Д: Так. Є неприємности, але є багато приємних моментів.  Гарно є коли новаки кажуть що хочуть бути такими як ми.  Вони нас обіймають.  Ми є прикладом.  Але часом вони не пам'ятають про що ми вчора говорили...але це смішне. Є багато гарних моментів.

Який ваш улюблений момент табору до тепер?

    С: Один новак все зі мною говорив, мене обіймав. Тоді ми грали таку гру де коли ти вцілиш в когось такими малими стрілами (забавковими) ти мусиш сказати тої особи ім'я щоб виграти. Він в мене вцілив. Я сказав йому що він не сказав моє ім'я. А він відповів що забув як я називаюся.  Також смішне є що в їхніх очах, коли небудь ми розмовляємо з якоюсь сестричкою ми її любимо.

Д: Один новак мене кликав братчик Северин. Я сказав що так не називаюся.  Тоді хотів йому помогти і сказав що моє ім'я починається на букву 'Д'. Він видумав якесь ім'я. Тоді я підказав йому...Д..А..він сказав Данис. Це вже третий тиждень і він ще не знає як я називаюся!!! Також смішне було коли два новаки билися. Я їх зупинив і запитався чи хочуть зі мною битися. Я здивувався коли вони сказали так і кинулися на мене. Тоді ще другі новаки напали на мене.

братчик Северин Кушмелюк (Клівленд) і братчик Данило Совгуть (Чікаґо)

братчик Северин Кушмелюк (Клівленд) і братчик Данило Совгуть (Чікаґо)

Від редакції: З всіх інтерв'ю це було моє улюблене.  Це що надруковане повище є може половина з того що ці хлопці говорили. Вони так завзято, з енергією, з щирою любов'ю до новаків говорили про табір, що я навіть не могла все записати...хотілося тільки слухати. Вони пригадали мені мої перші роки виховної праці як і мої перші роки вчителювання.  Маю надію, що є більше таких молодих виховників як вони тепер в Пласті, бо вони є майбутність цієї організації.  З такими як вони, і взагалі з всіма нашими виховниками на оселі цього року, я точно знаю що Пласт не має про що журитися. Надіюся, що ці хлопці ще довгі роки будуть виховниками....а якщо схочуть, для них завжди буде місце в 'культі' Нового Соколу. ;)

 

 

     









Андріївський Вечір в таборі УПН

Вчора вечером відбувся Андріївський вечір в новацькому таборі. Таборовики гарно забавлялися.  При одній стації я довідалася що сестрички Люсі майбутній чоловік буде президентом України!!!!  Всі дуже тішилися....а одна новачка мудро зауважила, "Урааа, Україна ще буде існувати в майбутньому!!"









Інтерв'ю дня ч. 12 - друг Данило, таборовий референт

Скільки років ти вже таборуєш на Новому Соколі?

      Мій перший табір був у 1981 році. Від того часу я таборую тут майже що року окрім 5-ох. Це значить 31 років.

Скільки років ти вже є таборовим референтом?

     14.

З чого складається твоя робота?

     Починаючи вже в січні, я підшуковую комендантів і булавних на літні табори.  Я тримаю контакт з комендантами, помагаю їм з плануванням, перевіряю їхні плани на табір.  Кілька днів перед табором допомагаю підготовити оселю до таборів.  Допомагаю з дошколом булавних. Підчас табору переглядаю табори щоб вони були проваджені за пластовими приписами та приписами безпеки, щоб всі були щасливі і задоволені.

Чому ти приїжджаєш на Новий Сокіл?

     Моя родина тут має своє пластове коріння. Моя бабуня була одна з перших коменданток і була одна з перших котрі садили ліс на цій оселі.  Мій тато був юнаком на першім юнацькім таборі.  Моя мама тут таборувала.  Мої сестри тут таборували. Я тут виріс. Я тут був на всіх своїх новацьких і юнацьких таборах.  Тоді я був булавним 4 рази і комендантом 7 разів.  Тепер моя доня тут таборує і син буде пташатком на другий рік.

Чому ти далі робиш цю роботу?

    Деякі основники цієї оселі мали великий вплив на мене.  Мені важне продовжувати те що вони почали.  Всі ми на ОТК (окружній таборовій комісії) хочемо щоб табори на цій оселі відбувалися ще довгі роки, не тільки для наших дітей, але для всіх пластунів які хочуть до нас приїжджати. 

Який твій улюблений таборовий спомин?

    Дуже добре пам'ятаю коли братчик Славко взяв мене, малого новака, на цвинтар відвідати гріб Сірого Лева. Потім взяв мене на морозиво.  Тоді мені було важне що я їв морозиво.  Тепер я розумію важливість тої поїздки на цвинтар.  

Яке є твоє улюблене місце на Новому Соколі?

    Моє улюблене місце є в їдальні там де висять всі таборові таблиці.  Там я можу собі згадувати що було, і думати про що буде. Це є історія нашої оселі.        

Друг Данило Бутенко ЧМ, таборовий референт Нового Соколу

Друг Данило Бутенко ЧМ, таборовий референт Нового Соколу









Пошта!!!!

Новачка Стефанія дуже втішилася (як і всі таборовики тішаться поштою) листом від баби.  Нині новаки і новачки писали поштівки додому. Батьки, чекайте біля поштових скринок!!!